Полінейропатія — це стан, за якого одночасно уражаються численні периферичні нерви, тобто нерви поза головним і спинним мозком. Найчастіше симптоми спочатку виникають у пальцях і стопах, а згодом можуть поширюватися вище по ногах та з’являтися в кистях. Людина відчуває поколювання, печіння, оніміння, зниження чутливості або біль, але прояви залежать від того, які саме нервові волокна постраждали.
Полінейропатія не є однією окремою хворобою з єдиним лікуванням. Це назва певного типу ураження нервової системи, який може бути пов’язаний із цукровим діабетом, тривалим надмірним уживанням алкоголю, дефіцитом деяких вітамінів, хворобами нирок або щитоподібної залози, автоімунними процесами, інфекціями, спадковими станами, токсинами чи певними ліками. Іноді причину встановити не вдається.
Оніміння або «мурашки» не завжди означають полінейропатію: подібні симптоми бувають при стисненні окремого нерва, захворюваннях хребта, порушеннях кровообігу та інших станах. Для встановлення причини потрібні неврологічний огляд і, за показаннями, аналізи та дослідження провідності нервів.
Що відбувається з периферичними нервами
Периферична нервова система передає сигнали між головним і спинним мозком та рештою тіла. Одні нервові волокна доставляють інформацію про дотик, температуру, біль і положення кінцівок. Інші керують рухами м’язів, а автономні волокна регулюють процеси, які людина не контролює свідомо: артеріальний тиск, потовиділення, травлення, роботу сечового міхура та статеву функцію.
При полінейропатії можуть пошкоджуватися нервові відростки — аксони, їхня захисна мієлінова оболонка або обидві структури. Через це нервовий імпульс слабшає, сповільнюється чи передається неправильно. Саме тому поряд зі зниженням чутливості іноді виникає пекучий біль: ушкоджений нерв може не лише гірше передавати нормальний сигнал, а й генерувати хибні больові імпульси.
Не кожне ураження периферичного нерва є полінейропатією. Якщо постраждав один нерв, наприклад серединний нерв при синдромі зап’ясткового каналу, це мононейропатія. Для полінейропатії характерне множинне ураження, часто відносно симетричне.
Основні симптоми полінейропатії
Клінічна картина залежить від типу нервових волокон, швидкості розвитку та основної причини. В однієї людини переважає оніміння, в іншої — біль, слабкість або порушення рівноваги. Сенсорні, рухові й автономні прояви можуть поєднуватися.
| Які нервові волокна уражені | Можливі прояви |
|---|---|
| Чутливі | Поколювання, печіння, «мурашки», оніміння, стріляючий біль, болючість від легкого дотику, зниження відчуття температури й травми |
| Рухові | Слабкість стоп або кистей, судоми, посмикування, незграбність, спотикання, звисання стопи, зменшення об’єму м’язів |
| Автономні | Запаморочення при вставанні, зміни потовиділення, порушення травлення, сечовипускання або статевої функції |
Поколювання, печіння та біль
Нейропатичний біль часто описують як пекучий, колючий, стріляючий або схожий на удар струмом. Він може посилюватися вночі, а іноді навіть дотик ковдри стає неприємним. Така болючість від звичайного небольового подразника називається алодинією.
Водночас у частини людей болю немає. Вони помічають лише оніміння, відчуття «ватних» стоп або гірше розрізняють гаряче й холодне. Відсутність болю не означає, що ураження неважливе: через втрату чутливості можна не помітити поріз, мозоль, опік чи ранку.
Порушення рівноваги та координації
Нерви передають мозку інформацію про положення стоп і пальців навіть без зорового контролю. Коли ця здатність слабшає, людині складніше ходити в темряві, стояти із заплющеними очима або пересуватися нерівною поверхнею. Хода стає невпевненою, зростає ризик падінь.
М’язова слабкість
Ураження рухових волокон може проявлятися труднощами підняти носок стопи, ходити на п’ятах, підніматися сходами, застібати ґудзики чи тримати дрібні предмети. При тривалому вираженому ураженні м’язи можуть зменшуватися в об’ємі. Однак слабкість має багато інших причин, тому її не слід автоматично пояснювати полінейропатією.
Автономні прояви
Якщо уражені нерви внутрішніх органів, можливі запаморочення або потемніння в очах після вставання, надмірне чи недостатнє потовиділення, здуття, закреп, діарея, відчуття швидкого насичення, труднощі з випорожненням сечового міхура або сексуальна дисфункція. Ці симптоми неспецифічні й потребують окремої оцінки, а не самостійного встановлення «автономної нейропатії».
Як зазвичай починається полінейропатія
Поширена дистальна симетрична полінейропатія спочатку вражає найдовші нерви. Тому неприємні відчуття з’являються в кінчиках пальців ніг, поступово охоплюють стопи й піднімаються до гомілок. Коли симптоми на ногах поширилися вище, подібні прояви можуть початися в пальцях рук. Такий розподіл умовно називають симптомами за типом «шкарпеток і рукавичок».
Це лише один із варіантів. Різко асиметричний біль, ураження однієї руки, слабкість переважно в плечах або стегнах, швидке погіршення протягом днів чи симптоми з боку обличчя не відповідають типовій повільній дистальній картині. Вони можуть вказувати на інший тип нейропатії або зовсім інше захворювання й потребують швидшої оцінки.
Найпоширеніші причини полінейропатії
Цукровий діабет і порушення обміну глюкози
Діабет є однією з найчастіших причин дистальної симетричної полінейропатії. Тривало підвищений рівень глюкози та пов’язані з ним метаболічні й судинні зміни пошкоджують нервові волокна. Ризик залежить від тривалості захворювання, контролю глікемії та інших чинників, зокрема куріння, артеріального тиску й ліпідного обміну.
Поколювання в стопах не дозволяє самостійно діагностувати діабет, а нормальний разовий показник глюкози не завжди закриває питання. Лікар визначає, які саме дослідження потрібні.
Тривале надмірне вживання алкоголю
Алкоголь може впливати на нерви безпосередньо та опосередковано — через неповноцінне харчування, порушення засвоєння й дефіцит тіаміну та інших речовин. Симптоми зазвичай розвиваються поступово й переважають у ногах. Важливо чесно повідомити лікарю частоту та кількість алкоголю: ця інформація потрібна не для осуду, а для пошуку причини й безпечного плану допомоги.
Дефіцит поживних речовин
До ураження нервової системи може призвести, зокрема, дефіцит вітаміну B12, тіаміну та деяких інших поживних речовин. Причиною буває не лише раціон, а й порушення всмоктування, операції на шлунку чи кишківнику, хронічні захворювання та окремі ліки.
Приймати високі дози вітамінів «для нервів» без аналізів небезпечно. Надлишок вітаміну B6 у добавках сам здатний спричинити сенсорну нейропатію. Вітамінне лікування має сенс, коли лікар підтвердив дефіцит або інше конкретне показання.
Захворювання нирок, печінки та щитоподібної залози
Хронічна ниркова недостатність може призводити до накопичення речовин, що негативно впливають на нерви. Серед можливих метаболічних причин також є гіпотиреоз і тяжкі захворювання печінки. У таких випадках лікують не лише біль або оніміння, а й основне захворювання.
Ліки, хіміотерапія та токсичні речовини
Периферичну нейропатію можуть спричиняти деякі протипухлинні препарати, окремі антибактеріальні та інші засоби. Ризик залежить від конкретного препарату, дози, тривалості курсу та індивідуальної чутливості. Не припиняйте призначене лікування самостійно: повідомте лікарю про нове оніміння, біль або слабкість, щоб він оцінив подальшу тактику.
Серед токсичних причин розглядають вплив важких металів, промислових розчинників та інших речовин. Раптові симптоми після можливого отруєння потребують невідкладної медичної оцінки.
Автоімунні та запальні захворювання
Імунна система іноді помилково атакує периферичні нерви або їхню мієлінову оболонку. До цієї групи належать гострий синдром Гійєна — Барре, хронічна запальна демієлінізувальна полінейропатія та нейропатії при системних автоімунних захворюваннях чи васкулітах. Для них характерні різні темпи й розподіл симптомів, тому підтвердження діагнозу потребує спеціального обстеження.
Інфекції, спадкові стани та інші причини
Ураження периферичних нервів може бути пов’язане з ВІЛ, хворобою Лайма, оперізувальним герпесом та іншими інфекціями. Існують спадкові полінейропатії, зокрема хвороба Шарко — Марі — Тута, які нерідко проявляються деформацією стоп, слабкістю гомілок і тривалим повільним прогресуванням.
Рідше причиною стають патологічні білки в крові, амілоїдоз, онкологічні або паранеопластичні процеси. Навіть після детального обстеження частина випадків залишається ідіопатичною, тобто без встановленої причини.
Що можна помилково прийняти за полінейропатію
Оніміння кисті може виникати при синдромі зап’ясткового каналу, а біль і «простріли» від попереку в ногу — при подразненні нервового корінця. Судинні порушення частіше супроводжуються похолоданням, зміною кольору шкіри та болем при ходьбі. Судоми можуть бути пов’язані з м’язовим перенапруженням, електролітними змінами або ліками.
Ураження спинного чи головного мозку теж здатне спричиняти слабкість і порушення чутливості, але має інші неврологічні ознаки. Саме тому діагноз не встановлюють лише за описом «ніби мурашки в ногах».
Як діагностують полінейропатію
Спочатку лікар уточнює, коли й де виникли симптоми, чи симетричні вони, як швидко прогресують і що їх посилює. Важливі дані про діабет, інші хронічні хвороби, перенесені інфекції, операції, харчування, алкоголь, ліки, професійний контакт із токсинами та подібні проблеми у родичів.
Під час неврологічного огляду перевіряють різні види чутливості, силу м’язів, рефлекси, координацію та ходу. Аналізи крові добирають індивідуально; вони можуть допомогти виявити порушення глюкози, дефіцит B12, зміни функції щитоподібної залози, нирок, печінки або аномальні білки.
Електронейроміографія та дослідження нервової провідності показують, як швидко й наскільки сильно нерви передають імпульси, а також допомагають відрізнити аксональне ураження від демієлінізувального. Нормальний результат не завжди виключає нейропатію тонких волокон, які відповідають переважно за біль і температуру. У складних випадках невролог може призначити додаткові тести, генетичне дослідження, аналіз спинномозкової рідини, біопсію шкіри або візуалізацію.
Коли потрібна невідкладна допомога
Терміново звертайтеся по медичну допомогу, якщо слабкість швидко наростає протягом годин або днів, піднімається від ніг угору, стає важко ходити, ковтати, говорити чи дихати. Так може проявлятися гостре запальне ураження периферичних нервів, яке потребує спостереження в лікарні.
Негайної оцінки потребують також раптове оніміння або слабкість лише з одного боку тіла, порушення мовлення, асиметрія обличчя чи сильний раптовий головний біль — це не типова картина полінейропатії, а можливі ознаки інсульту. Не слід чекати консультації невролога за записом.
При зниженій чутливості стоп зверніться до лікаря найближчим часом, якщо з’явилася рана, виразка, почервоніння, набряк, гнійні виділення або ділянка стала гарячою. Особливо це важливо при цукровому діабеті.
Як лікують полінейропатію
Перший напрям — вплинути на причину, якщо її вдалося встановити: покращити контроль діабету, скоригувати підтверджений дефіцит, лікувати ендокринне, ниркове, інфекційне чи автоімунне захворювання, усунути токсичний вплив або переглянути потенційно нейротоксичні ліки разом із лікарем. Частина нервів відновлюється повільно, тому навіть після усунення причини симптоми можуть зменшуватися протягом місяців або залишатися частково.
Нейропатичний біль лікують не так, як звичайний біль після забиття. Лікар може підібрати спеціальні препарати або місцеві засоби з урахуванням супутніх хвороб, ризику сонливості, падінь та взаємодій з іншими ліками. Самостійно комбінувати знеболювальні чи збільшувати дози не варто.
Фізична терапія допомагає підтримувати силу, рівновагу й безпечну ходу. За потреби використовують ортези, тростину або інші допоміжні засоби. При автономних симптомах тактика залежить від конкретного порушення. Ін’єкційні методи знеболення можуть розглядатися лише для окремих локалізованих больових синдромів; вони не відновлюють ушкоджені нерви й не усувають системну причину полінейропатії.
Як захистити стопи та зменшити побутові ризики
- Щодня оглядайте стопи, зокрема підошви й проміжки між пальцями, якщо чутливість знижена.
- Не ходіть босоніж і перевіряйте внутрішню поверхню взуття перед тим, як його надягти.
- Температуру води визначайте термометром або рукою з нормальною чутливістю, а не онімілою стопою.
- Не прикладайте до ніг грілку й не прогрівайте їх біля обігрівача: опік можна не відчути.
- Підтримуйте достатнє освітлення вдома, приберіть слизькі килимки та інші перешкоди, якщо порушена рівновага.
- Не зрізайте мозолі самостійно агресивними засобами; при діабеті догляд за стопами краще узгодити з медичним фахівцем.
- Дотримуйтеся плану лікування основного захворювання й повідомляйте лікарю про прогресування симптомів.
Часті запитання
Чи можна повністю вилікувати полінейропатію?
Це залежить від причини, типу пошкодження та того, наскільки рано розпочато допомогу. При корекції дефіциту або припиненні токсичного впливу можливе помітне відновлення. При діабетичній, спадковій чи частині хронічних нейропатій головною метою може бути уповільнення прогресування, зменшення симптомів і профілактика ускладнень.
До якого лікаря звертатися?
Почати можна із сімейного лікаря або невролога. При відомому діабеті до ведення долучається ендокринолог, а залежно від причини можуть знадобитися інфекціоніст, ревматолог, нефролог, гематолог, лікар фізичної та реабілітаційної медицини чи інший спеціаліст.
Чи завжди полінейропатія починається з болю?
Ні. Першою ознакою може бути оніміння, зниження температурної чутливості, незграбність, погіршення рівноваги або слабкість. У деяких людей біль узагалі не стає провідним симптомом.
Чи допомагають вітаміни групи B?
Вони допомагають, якщо є підтверджений дефіцит або інше медичне показання. Універсальним лікуванням будь-якої полінейропатії вони не є. Особливо небезпечно безконтрольно приймати високі дози B6, оскільки його надлишок може пошкоджувати чутливі нерви.
Чи може полінейропатія бути лише в руках?
Класична дистальна симетрична форма зазвичай починається зі стоп, бо нерви до них найдовші. Переважне ураження кистей змушує шукати стиснення окремих нервів, захворювання шийного відділу або інший нетиповий варіант, хоча остаточний висновок роблять після огляду.
Чим небезпечне зниження чутливості?
Людина може не відчути опік, поріз, тиск тісного взуття чи інфіковану ранку. При слабкості та порушенні положення стоп зростає ризик падінь. Саме тому профілактика травм іноді не менш важлива, ніж контроль болю.
Висновок
Полінейропатія — це множинне ураження периферичних нервів, яке найчастіше проявляється симетричним онімінням, поколюванням або печінням у стопах, але може також спричиняти слабкість, порушення рівноваги та автономні симптоми. Причин багато, тому однаковий опис відчуттів у двох людей не означає однаковий діагноз.
Стійкі або прогресуючі симптоми варто обстежити до появи вираженої слабкості, падінь чи ран на нечутливих стопах. Рання оцінка допомагає знайти потенційно кориговану причину й скласти план, який поєднує лікування основного стану, контроль симптомів, реабілітацію та профілактику травм.
У Києві одним із варіантів очної консультації є медичний центр «Continuum» за адресою бульвар Миколи Руденка, 14Д, де перед початком лікування полінейропатії можна пройти неврологічну оцінку та уточнити, які дослідження й методи допомоги доречні саме за встановленої причини.
Лікувальна блокада може розглядатися лікарем для окремих локалізованих больових синдромів після уточнення джерела болю, показань і протипоказань. Така ін’єкційна процедура не є універсальним методом при полінейропатії, не відновлює пошкоджені нерви, а швидкість і тривалість знеболення неможливо гарантувати наперед.
Ця стаття має інформаційний характер і не замінює консультації лікаря, медичного огляду, необхідних аналізів, діагностики чи індивідуальних призначень.